Гучні заяви про вихід з Росії та мільйонні обороти: як власник Ajax Systems став великим гравцем на ринку дронів

Олександр Конотопський: монополізація ринку безпілотників

За даними медіа, на ринку оборонних закупівель безпілотників вибудували замкнуту систему контролю, яку пов’язують із структурами Олександра Конотопського. Стверджується, що ці компанії фактично монополізували близько 40% усього ринку БПЛА, отримавши від держави замовлення на астрономічну суму – понад 40 мільярдів гривень. 

За даними телеграм – каналу “Рух НОН – СТОП Україна”, ТОВ “Стрим Техно” – компанія зі статутним капіталом лише 100 тис. грн виступила головним отримувачем підрядів, показавши аномальну виручку у 15,2 млрд грн. При цьому реальна контрактна вартість постачання БПЛА приховується, хоча ринкова ціна аналогічних дронів становить близько $8 000-10 000. 

За даними ЗМІ, Через НВП “Аякс”, ТОВ “Стрим Техн” та іноземні структури – Ajax Systems Cyprus Holdings Ltd (Кіпр) та Ajax Systems Trading DMCC (ОАЕ) – було вибудовано схему виведення отриманих коштів. Залучення до моделі державних підприємств «Укрспецекспорт» та «Укроборонсервіс» дозволяло поєднувати державний ресурс із приватним бізнесом та акумулювати доходи в іноземних юрисдикціях. 

Паралельно, зі слів журналістів, Конотопський контролює компанію SkyFall Industries, яка виробляє важкі ударні безпілотники “Vampire” (також відомі як “Баба Яга”). Обсяги цих контрактів та закупівлі без тендерів викликали гостру критику у MilTech-спільноті. 

Громадські організації вже направили офіційні скарги та заяви про кримінальні правопорушення з вимогою перевірити концентрацію 40 мільярдів бюджетних коштів, дослідити ціноутворення БПЛА «Vampire» та виведення прибутків через Кіпр, ОАЕ та мережу ФОП. 

Попри це, український ринок БПЛА розвивається, і на ньому з’являються нові гравці. Один із них – компанія Aero Center, яку у 2022 році створили Ігор Поляков та Ігор Матвіюк. Вони випускають не лише безпілотники, а й снаряди, базові станції та антени. У серпні 2025 року їхній ударний дрон “УД-10” отримав офіційний допуск від Міноборони і вже працює на фронті. Зараз розробники тестують ще одну новинку – безпілотник “Термінатор”. Проте успіхи на полігонах не врятували компанію від фінансової кризи: на початку 2026 року в Aero Center банально закінчилися гроші. Щоб розрахуватися з боргами та знайти фінансування, засновникам довелося продати виробництво новим власникам.” 

Зміна засновників ТОВ “Аеро Центр Дронс” : контроль над профільним активом перейшов до нових бенефіціарів: Сергій Фомін колишній співвласник R&D-компанії у секторі MilTech Dwarf Engineering) – отримав контрольну частку 58%; Олександр Москаленко (також ексспіввласник Dwarf Engineering) – отримав 29%; Олександр Кохановський – отримав 13% і очолив компанію як CEO. Один із засновників, Ігор Матвіюк, втратив частку у власності, але залишився на посаді директора юридичної особи. 

Цікаво, що права на торговельну марку “Aero Center” належать однойменній першій фірмі, інтереси якої представляє Ганна Майборода. Вона відома як одеська суддя та дружина Дениса Майбороди – колишнього співвласника компанії Dwarf Engineering, який навесні 2026 року очолив комісію з реорганізації держпідприємства “Дія”

Після зміни власників компанія одразу розгорнула активну діяльність. Уже в березні 2026 року новий очільник Aero Center Олександр Кохановський вирушив до США в межах турне Brave1 US Roadshow. Він відвідав шість американських міст – Бостон, Нью-Йорк, Вашингтон, Даллас, Остін та Сан-Франциско, де презентував проєкт представникам Конгресу США. У травні Кохановський як CEO компанії вже звітував перед пресою про перші успіхи на фронті. За його словами, десять безпілотників “Термінатор” без жодного зв’язку з оператором знищили вантажівку та кількох окупантів поблизу Бахмута. 

Окрему увагу привертають і непрямі зв’язки між Aero Center, компанією Skyfall Industries та оточенням Олександра Конотопського. У березні 2026 року представники Aero Center відвідали конференцію з пошуку фахівців для оборонної галузі “Арсенал талантів 2026”. У публікації компанії в Instagram було розміщено фотографію безпілотника, який за зовнішніми ознаками нагадував дрон-перехоплювач P1-SUN виробництва Skyfall Industries. Водночас серед офіційних партнерів конференції, зазначених на сайті заходу, були Skyfall Industries та Dwarf Engineering.

Ще один публічний перетин простежується через державні заходи. У квітні 2026 року під час European Business Summit заступниця міністра з питань стратегічних галузей промисловості Анна Гвоздяр повідомила, що дрони-перехоплювачі P1-SUN виробництва Skyfall Industries знищили близько 3000 російських безпілотників типу Shahed. Водночас роком раніше, у 2025 році, Гвоздяр відвідувала виробничі потужності Aero Center, що демонструє її взаємодію з обома виробниками безпілотних систем.

Певний інтерес становлять і відкриті цифрові зв’язки між учасниками ринку. За даними відкритих профілів у соціальних мережах, мажоритарний власник ТОВ «Аеро Центр Дронс» Сергій Фомін підписаний на сторінки Олександра Конотопського та Ajax

Додатково увагу привертає участь зазначених компаній у державному оборонному кластері Brave1. До екосистеми входять Skyfall Industries, Dwarf Engineering та Aero Center. За офіційними даними, станом на 2025 рік кластер Brave1 об’єднував близько 1500 українських розробників оборонних технологій, що створює єдине професійне середовище для взаємодії його учасників.

Простежуються й публічні перетини між Олександром Конотопським та керівництвом цифрової трансформації держави.У 2025 році Борняков і Конотопський знову виступили разом під час панельної дискусії “Технологічний сектор як каталізатор українського економічного дива”, організованої в межах відзначення третьої річниці ДІЯ.СІТІ.

Виробництво безпілотників може бути розміщене у приміщеннях компанії Ajax Systems. На можливий зв’язок із виробничими потужностями Ajax можуть вказувати фотографії, зроблені під час візиту представника ЄС Жозепа Борреля. Зокрема, на фото з візиту Жозепа Борреля та на світлинах працівника Ajax Олександра Цопи, за візуальними ознаками помітні вікна однакового формату. Також зазначається,що на виробництві Ajax використовуються робочі поверхні, схожі на ті, які можна побачити на виробництві дронів Shrike. Крім того, є припущення, що виробництво дронів Shrike та Vampire може бути розташована в одному приміщенні, оскільки на фото помітно схожі елементи інтер’єру. Зокрема сіре розмежування приміщення та однаковий колір стіни біля вікон.

Від торгівлі охоронними системами в Росії до ринку дронів

Жовтень 2022 року. Співзасновник Ajax Systems Олександр Конотопський з’являється на обкладинці Forbes Ukraine. Видання присвячує підприємцю великий матеріал про розвиток компанії під час повномасштабної війни, міжнародну експансію та перспективи українського технологічного бізнесу.

Але за глянцевою історією успіху залишається питання, на яке досі немає однозначної відповіді: що насправді відбувалося з бізнес-присутністю Ajax Systems у Росії після початку повномасштабного вторгнення

Чи знала редакція Forbes Ukraine, що на момент виходу матеріалу пов’язана з Ajax російська юридична особа продовжувала існувати? Чи враховували журналісти, що процес виходу компанії з російського ринку ще не був завершений? Ці питання залишаються відкритими. 

Після 24 лютого 2022 року Ajax Systems публічно заявила про припинення роботи на російському ринку. Проте дані корпоративних реєстрів та фінансової звітності вказують, що юридичне завершення цього процесу тривало ще протягом року. 

У березні 2022 року російське ООО «Аджакс Системс», яке було зареєстроване на співзасновника компанії Олександра Конотопського, не припинило існування. Замість ліквідації юридична особа змінила назву на ООО «Глобал Трейд» і продовжила діяльність. 

І це виглядало не просто як формальна зміна запису у реєстрі.

Згідно з офіційною фінансовою звітністю за 2022 рік, компанія задекларувала дохід близько 4,75 млн доларів США та сплатила понад 70 тисяч доларів податків і зборів до бюджету Російської Федерації. Остаточну ліквідацію юридичної особи завершили лише у березні 2023 року.

Однак навіть після публічної заяви про вихід із російського ринку залишається інше питання: чи зникла продукція Ajax із російського ринку фактично? 

У березні 2022 року користувачі на російських форумах та спеціалізованих майданчиках обговорювали заявлений вихід Ajax Systems із РФ. Водночас окремі продавці повідомляли, що обладнання компанії залишалося на складах і продовжувало продаватися.  

Серед продавців продукції Ajax у Росії згадувалася компанія Vidosgroup, яку на ринку позиціонували як офіційного представника. Станом на листопад 2023 року в каталозі Vidosgroup все ще була представлена продукція Ajax Systems.

За даними аналітичних сервісів, основна аудиторія сайту Vidosgroup у період із серпня 2022 року до липня 2023 року походила з Росії – 94,37%.

Більше того, станом на липень 2026 року продукція Ajax Systems залишається доступною на сайті цього продавця. 

Таким чином, між публічною заявою про вихід із російського ринку та фактичним припиненням присутності компанії в РФ залишається низка питань.

 

“Сірий» імпорт Ajax Systems”: як продукція компанії залишалася на російському ринку після заяви про вихід 

Одним із можливих механізмів збереження доступу до продукції став так званий “сірий” імпорт – постачання оригінального обладнання через неофіційні канали: сторонніх продавців, посередників або компанії, які формально не є представниками виробника.

Попри заявлений вихід Ajax Systems із РФ, у Росії продовжили працювати магазини та продавці, які пропонували обладнання компанії. Частина з них раніше позиціонувалася як партнери або представники Ajax на російському ринку.

Одним із таких продавців була група компаній “Гротеск”. 

У 2008-2022 роках власником та засновником групи був Євгеній Чмутов. До структури входили ООО «ТД Гротеск» (зареєстроване у 2008 році та ліквідоване у 2014 році), ООО «Гротеск» (зареєстроване у 2012 році та ліквідоване у 2022 році) та ООО «Гротеск 24» (зареєстроване у 2012 році та ліквідоване у 2019 році).

Основним напрямом діяльності групи був продаж покрівельних та фасадних матеріалів. Водночас ООО «Гротеск» раніше фігурувало як продавець продукції Ajax Systems у РФ та позиціонувалося як партнер компанії.

Після ліквідації юридичної особи сайт продовжив роботу. Станом на 2026 року ресурс залишається доступним, хоча наразі заявляє про припинення продажу продукції Ajax у Росії.

У відкритих профілях Євгенія Чмутова також зазначалося посилання на ajaxstore.ru – ресурс, пов’язаний із продажем продукції Ajax на російському ринку.

Окрему увагу привертають бізнес-зв’язки Чмутова. За відкритими даними, у 2012-2017 роках він входив до складу партії “Умная Россия”. У 2019 році працював у ООО “Стройгазконсалтинг” – дочірній структурі “Газпрому”, де отримав дохід близько 105 тисяч доларів США. У 2021 році, за наявними даними, він отримав дохід від АО “Газпромстрой” у розмірі близько 63,2 тисячі доларів США.

З березня 2022 року Чмутов обіймає посаду заступника керівника комплексу “Курорт Газпром”, який належить російській корпорації “Газпром”.

Ще один можливий канал продажу пов’язаний із Євгеном Єршовим, який, за наявними даними, здійснював оптовий продаж продукції Ajax на території Росії, зокрема через маркетплейси.

У грудні 2022 року Єршов перебував у Казахстані. У неофіційних каналах, присвячених Ajax, його пов’язували з поставками обладнання до РФ через Казахстан.

Саме Казахстан після 2022 року став одним із напрямків, через які могли проходити товари до російського ринку після виходу низки міжнародних компаній із РФ.

У 2023 році продукція Ajax Systems продовжувала продаватися на російських маркетплейсах. У деяких оголошеннях продавці зазначали, що це «російська версія» обладнання Ajax, призначена для використання на території РФ.

Покупцям повідомляли, що датчики закуповуються в Казахстані через відповідність радіочастотним вимогам російського ринку.

Особливу увагу привертають фотографії продукції, опубліковані у 2023 році. На них зазначалося, що виробником обладнання є українське ТОВ “Аджакс Сістемс Манюфекчурінг”, а уповноваженою особою на території РФ – ООО “Аджакс Системс”.

Дата виготовлення окремих пристроїв, згідно з маркуванням на фото, – лютий 2023 року.

Наявність магазинів, маркетплейсів, продавців та непрямих торговельних каналів свідчить: навіть після заяви про припинення роботи продукція Ajax залишалася доступною для російських покупців.

Підтримка російських клієнтів Ajax Systems після заяви про вихід із ринку РФ.

Окремими питаннями після заяв Ajax Systems про припинення роботи в Росії залишається функціонування сервісної інфраструктури компанії для російських користувачів. 

Як вже було сказано раніше, у березні 2022 року компанія заявила про припинення роботи на російському ринку та повідомила клієнтів про зупинку підтримки.

Водночас хмарні сервіси Ajax продовжили працювати. У повідомленнях компанії зазначалося, що «хмара буде працювати», що фактично дозволяло користувачам у Росії продовжувати використовувати частину функцій системи.  

У квітні 2022 року в Telegram-спільноті “Ajax Россия Unofficial” з’явилося закріплене повідомлення про наявність резервних мобільних застосунків для російських користувачів на випадок блокування офіційних сервісів.

Станом на лютий 2024 року ця спільнота налічувала близько тисячі учасників, а її модератор продовжував відповідати на технічні запити користувачів. У повідомленнях групи також зазначалося, що українські співробітники Ajax продовжували надавати технічну підтримку клієнтам із Росії вже після початку повномасштабної війни.

Таким чином, попри війну Росії проти України, екосистема Ajax залишається доступною для російських користувачів, а окремі зафіксовані випадки вказують на збереження технічної підтримки та функціонування сервісів компанії на території держави-агресора.

Українська компанія Ajax Systems під час війни купувала матеріали російського походження 

Навіть після початку повномасштабного вторгнення український виробник систем безпеки Ajax Systems використовував у своїй продукції матеріали з Росії. 

Ідеться про компанію ТОВ “Аджакс Сістемс Манюфекчурінг” – це українська компанія пов’язана зі співзасновником Ajax Systems Олександром Конотопським. У 2022–2023 роках це підприємство купувало матеріали для паяння мікросхем, які мали російське походження. 

Як працювала схема? Офіційно Ajax купував ці матеріали у польської компанії Cynel-Unipress Sp. z o. Проте в митних документах країною походження самого товару була вказана саме Російська Федерація. Загалом зафіксували 14 таких поставок : 12 поставок – у 2022 році, 2 поставки – у 2023 році.

Додатково зафіксовано ще сім поставок із Російської Федерації, де опис товарів у митних документах або відсутній, або не дозволяє встановити точний зміст вантажів.

Також у цій схемі з’являються закордонні партнери компанії. Зокрема, у документах про поставки з російським слідом згадуються дві відомі фірми: Stmicroelectronics та Innocent GmbH. Обидві компанії так чи інакше пов’язані з поставками товарів, які зрештою мали російське походження або йшли через Росію 

Ключове питання полягає не лише у тому, чи мала компанія прямі контракти з Росією. Питання в іншому: як компоненти російського походження продовжували потрапляти у виробничу систему українського технологічного бізнесу вже після початку повномасштабного вторгнення?

Олександр Конотопський і Євген Черняк: дружба, бізнес-зв’язки та питання, які виникли під час війни 

Олександра Конотопського, засновника компанії Ajax Systems, та Євгена Черняка, голову наглядової ради алкогольного холдингу Global Spirits, у медіа неодноразово називали близькими знайомими, а подекуди – бізнес-партнерами

Одним із найпомітніших перетинів став YouTube-проєкт «Big Money» Євгена Черняка. У 2018 році Конотопський став гостем програми, а за інформацією з відкритих джерел також допомагав із підготовкою одного з випусків. 

У 2020 році Конотопський виступив модератором бізнес-форуму «Big Money» у Києві, організованого Черняком. Саме там стався публічний конфлікт між Конотопським та Геннадієм Балашовим: під час виступу Балашова модератор Олександр Конотопський перервав його та зробив різкі зауваження. Через попередні публічні конфлікти Балашова з Черняком у мережі з’являлися припущення, що ситуація могла мати особистий або організований характер.

Після початку повномасштабної війни увага до зв’язків між Конотопським і Черняком стала ще більшою.

У 2023 році Служба безпеки України повідомила про підозри Євгену Черняку та представникам пов’язаних із ним компаній у справі щодо можливого фінансування Росії через діяльність бізнесу та сплату податків у російський бюджет. Черняк заперечував звинувачення, а остаточну оцінку цим обставинам мають надати правоохоронні органи та суд.

Окремий резонанс викликала реакція Конотопського на ситуацію навколо Черняка. У лютому 2022 року він публічно виступив на його захист у соціальних мережах після хвилі критики.

Наскільки Конотопський був обізнаний із бізнес-активністю Черняка в Росії та як оцінював його зв’язки з російським ринком? 

Історія взаємин Конотопського та Черняка показує не лише особисті контакти двох відомих підприємців, а й те, як у воєнний час бізнесові зв’язки можуть ставати предметом суспільної уваги.

У центрі уваги залишається не сам факт знайомства чи спільних появ у публічному просторі, а питання меж відповідальності: де закінчується особиста підтримка, а де починається оцінка бізнес-рішень партнерів, їхніх ринків та зв’язків.

Російський слід у приватному та цифровому просторі Олександра Конотопського

Окремий пласт запитань навколо Олександра Конотопського стосується не лише бізнесу Ajax Systems, а й цифрового та приватного середовища, у якому протягом років зберігалися окремі зв’язки з російським інформаційним та технологічним простором.

У відкритих джерелах можна знайти низку згадок, які привертають увагу у контексті повномасштабної війни: від родинних історій і публічних висловлювань до використання російських сервісів та контактів із людьми, пов’язаними з російською юридичною структурою Ajax.

Окремий резонанс викликали публікації доньки Олександра Конотопського від першого шлюбу. У соціальних мережах вона поширювала відео, у яких висловлювала думку про можливість майбутньої дружби між Україною та Росією після завершення війни.Після суспільної реакції сторінки були видалені.

Ця історія стала приводом для дискусій не лише через самі висловлювання, а й через питання, які виникли до публічних людей, пов’язаних із великим бізнесом: наскільки їхнє найближче оточення впливає на сприйняття компанії та її позиції під час війни.

Окремо увагу привертає цифровий слід, пов’язаний із російськими сервісами.

За даними витоку інформації за 2022 рік, Олександр Конотопський фігурував серед клієнтів російської лабораторії “Гемотест”. У оприлюднених даних зазначалися персональні контакти, серед яких був російський номер телефону.

Окремі джерела пов’язували цей номер з Олександром Безбородовим – особою, яка згодом стала бенефіціаром та ліквідатором російської юридичної особи, пов’язаної з Ajax Systems.

У контексті інших встановлених фактів – існування російської юридичної особи Ajax, роботи продавців на ринку РФ та збереження окремих каналів доступу до продукції – ці деталі додають новий рівень запитань щодо характеру зв’язків компанії з російським середовищем.

Корпоративна культура та податкова модель Ajax Systems 

Поки Ajax Systems будувала образ однієї з найуспішніших українських технологічних компаній, всередині компанії та навколо її бізнес-моделі періодично виникали питання – від стилю управління персоналом до прозорості корпоративної структури та податкових практик.

Колишні працівники у відкритих джерелах скаржилися на підхід керівництва до управління, рівень компенсацій та внутрішню комунікацію.

Найбільший резонанс викликала ситуація у 2020 році під час пандемії COVID-19. Частина співробітників була звільнена після того, як відмовилася повертатися до роботи в офіс в умовах карантинних обмежень.

Окремо був оприлюднений внутрішній лист Конотопського до співробітників, у якому він жорстко висловився щодо карантинних обмежень та працівників, які не підтримували рішення компанії.

Саме тон цього звернення став причиною критики. Частина людей сприйняла його як приклад надмірно жорсткого стилю управління, де рішення керівництва ставляться вище за позицію працівників.

Ще одним предметом дискусій стала модель співпраці з персоналом та використання ФОП.

У публічному просторі неодноразово обговорювалося, що частина спеціалістів компанії може працювати через фізичних осіб-підприємців. Така модель є поширеною в українському ІT-секторі, однак вона регулярно викликає питання щодо того, де проходить межа між законною оптимізацією витрат і фактичними трудовими відносинами.

Окремий пласт питань стосується міжнародної структура Ajax Systems.

Українські юридичні особи компанії входять до корпоративної структури, де материнською компанією є Ajax Systems Cyprus Holdings Ltd, зареєстрована на Кіпрі, а кінцевий корпоративний ланцюг пов’язаний із Security Holding Ventures Ltd, зареєстрованою на Британських Віргінських островах.

Для міжнародного бізнесу використання холдингових структур у різних юрисдикціях є звичною практикою. Водночас саме такі структури часто стають предметом уваги через питання прозорості власності, руху коштів та податкового планування.

Додатковий резонанс виник у 2020 році після заяв бізнесмена і політика Геннадія Балашова щодо можливого використання Ajax Systems схем із ввезенням обладнання з Китаю через посередницькі структури.

За його твердженнями, компанія могла використовувати механізми, які дозволяли занижувати митну вартість товарів та зменшувати податкові платежі. У цих заявах згадувалася Ajax Systems Trading DMCC, зареєстрована в Об’єднаних Арабських Еміратах.

Таким чином, навколо Ajax Systems сформувався окремий пласт питань – не лише щодо роботи компанії на російському напрямку, а й щодо того, як побудована її внутрішня модель: від управління працівниками до структури власності та податкового планування.

Вартість, фінанси та технічні проблеми Ajax Systems: питання навколо оцінки компанії та якості продукту

Попри стрімкий розвиток Ajax Systems та статус однієї з найвідоміших українських технологічних компаній, у публічному просторі періодично виникали питання щодо реальної вартості бізнесу, фінансових оцінок та відповідності заявленої вартості компанії параметрам інвестиційних угод.

Одним із таких епізодів стала різниця між публічною оцінкою Ajax Systems, яку озвучував засновник компанії Олександр Конотопський, та оцінкою, що випливала з угоди із залученням інвестора.

У грудні 2018 року в інтерв’ю для проєкту “Big Money” Конотопський заявив, що вартість Ajax Systems становить “під $100 млн”.

Однак уже у березні 2019 року інвестиційний фонд Horizon Capital вклав у компанію $10 млн, отримавши 13,33% акцій. Виходячи з параметрів цієї угоди, оцінка компанії становила приблизно $75 млн, а не $100 млн, як про це раніше говорив Конотопський.

Саме ця різниця стала приводом для дискусій щодо того, наскільки заявлена публічна оцінка відповідала фактичній вартості бізнесу на момент залучення інвестицій.

Саме розбіжність між публічними заявами та інвестиційними показниками привернула увагу до фінансової прозорості компанії.

Окремий блок критики Ajax Systems стосується якості продукції та стабільності цифрових сервісів.

Попри сильні позиції на ринку систем безпеки, компанія не уникнула скарг від окремих користувачів та критики з боку публічних активістів. Претензії стосувалися як роботи окремих пристроїв, так і надійності програмної інфраструктури, від якої залежить функціонування всієї екосистеми Ajax.

У 2021 році громадська організація «Україна проти свавілля чиновників» опублікувала критичний матеріал щодо Олександра Конотопського та діяльності Ajax Systems.

Автори матеріалу заявляли про можливі технічні недоліки продукції компанії. Серед згаданих проблем були скарги на роботу акумуляторів, які, за їхніми словами, могли не відповідати заявленому часу автономної роботи, випадки повторного підключення окремих пристроїв до хабу, а також додаткові витрати користувачів, пов’язані з мобільним зв’язком.

Після публікації між сторонами виник конфлікт. Олександр Конотопський звернувся до суду із позовом про захист честі та ділової репутації. За результатами розгляду публікація з критичними твердженнями була видалена із сайту організації.

Ще один резонансний випадок стався у 2023 році, коли користувачі Ajax Systems зіткнулися із масштабним збоєм у роботі сервісів.

Через проблеми із серверною інфраструктурою мобільний застосунок компанії тимчасово перестав працювати у частини клієнтів у різних країнах. За повідомленнями користувачів, збій тривав понад три години та торкнувся, зокрема, країн Європи та Африки.

Ця ситуація знову привернула увагу до питання залежності Ajax Systems від зовнішньої цифрової інфраструктури.

Як і багато інших технологічних компаній, Ajax використовує хмарні рішення Amazon Web Services (AWS) для роботи своїх сервісів. Така модель дозволяє масштабувати продукти та швидко розвивати інфраструктуру, однак одночасно створює залежність від стабільності роботи стороннього провайдера.

Таким чином, критика Ajax Systems стосувалася не лише окремих технічних недоліків чи випадкових збоїв. У центрі дискусії опинилися два питання: наскільки реалістичною була оцінка вартості компанії та наскільки надійною є технологічна екосистема, на якій побудований її бізнес.

Ставлення до українського ринку та суперечливі заяви засновника Ajax Systems

Попри те, що Ajax Systems позиціонується як один із прикладів успішного українського технологічного бізнесу, окремі публічні заяви засновника компанії Олександра Конотопського викликали дискусії щодо його оцінки українського ринку та ставлення до вітчизняних споживачів.

У січні 2025 року в інтерв’ю виданню DOU Конотопський, коментуючи розвиток українського hardware-сектору, заявив, що “український hardware непотрібний і неконкурентноздатний”, пояснивши це низьким попитом на локальному ринку.

Додаткову реакцію викликали його слова про поведінку українських споживачів.

Обговорюючи структуру витрат громадян, Конотопський зазначив: “В Україні купують багато курки, багато грають у казино, а охоронних систем купують дуже мало”.

Частина аудиторії сприйняла цю фразу як зневажливу оцінку українських споживачів та їхніх пріоритетів. Подібне ставлення до внутрішнього ринку, ймовірно, пов’язане з оцінкою частки продажів в Україні: за словами самого Конотопського, станом на 2025 рік український ринок становить лише 5% від усіх продажів компанії.

Судові конфлікти з критиками: захист репутації та публічні суперечки навколо Ajax Systems

Окремою частиною публічного образу Олександра Конотопського стали судові конфлікти з людьми та організаціями, які публічно критикували його або діяльність Ajax Systems.

У різні роки Конотопський звертався до суду щодо заяв, які, на його думку, містили недостовірну інформацію та завдавали шкоди його діловій репутації.

Одні з найвідоміших випадків, про які ми вже згадували, стала справа проти Геннадія Балашова у 2020 році. У 2021 році Конотопський також виграв справу проти ГО “Україна проти свавілля чиновників”, яка опублікувала матеріал із критичними твердженнями щодо нього та Ajax Systems. Після судового рішення публікація була видалена із сайту організації.

Ще одна резонансна справа виникла у 2023 році – цього разу проти Тараса Трояка, голови фонду забезпечення ЗСУ дронами.

Трояк у серії дописів у соціальних мережах звинувачував Конотопського у тому, що той нібито наживається на українцях під час війни, зокрема через участь компанії у державних закупівлях без проведення тендерних процедур.

У січні 2023 року Конотопський подав до суду, заявивши про захист честі, гідності та ділової репутації. У червні 2023 року суд задовольнив позов.

Таким чином, протягом кількох років Конотопський неодноразово використовував судові механізми для захисту власної репутації та репутації компанії.

Історія Ajax Systems після початку повномасштабного вторгнення демонструє розрив між публічною заявою про вихід із російського ринку та фактичними слідами присутності компанії в РФ.

Попри заявлений вихід, пов’язана з Ajax російська юридична особа продовжувала існувати, отримувала дохід і сплачувала податки в Росії, а продукція компанії залишалася доступною через окремих продавців та маркетплейси.

 

Окремі питання виникають щодо технічної підтримки російських користувачів, збереження роботи сервісів та наявності компонентів російського походження у виробничих ланцюгах компанії.Додатковий суспільний резонанс викликали публічні заяви засновника Ajax Systems Олександра Конотопського щодо українського ринку та споживачів, а також дискусії навколо його бізнес-зв’язків і корпоративної політики.

 

У підсумку відкриті дані не дають підстав автоматично стверджувати про навмисні дії компанії, однак вказують на низку невідповідностей між публічними заявами, фактичними процесами та очікуваннями суспільства. Саме ці питання залишаються головним викликом для репутації Ajax Systems як одного з найбільш відомих українських технологічних брендів.